Дослідження, що стало світовим бестселером № 1 за версією The New York Times та лідером продажів на Amazon.com, ламає усталені уявлення про земну історію від появи людини й народження мови до сьогодення і примушує задуматися: шлях розвитку наших предків міг бути зовсім іншим.
Долучіться до історичної розвідки, і вас приголомшать неочікувані й сміливі припущення.
У книжці ви не знайдете нудної хронології та сухих дат, але разом з автором розмірковуватимете про численні «чому?».
Чому Людина Розумна отримала шанс на майбутнє та що винищило її найближчих древніх родичів?
Чому перехід від збиральництва до сільського господарства став пасткою для людини й погіршив її життя?
Чому могутні імперії інків та монголів зазнали краху та були переможені нечисленними групами європейців?
Що таке «теорія пліток» і як розмови про те, чого насправді не існує, підняли людину на вищий щабель цивілізації?
Що спільного між релігією та ідеологією? Чим відрізняються християнство та буддизм?
Як гроші та кредити стали однією з основних рушійних сил цивілізації?
Чому зруйновані імперії досі керують людством?
Стабильность – это заповедник для тупиц
Женщины заплатили вдвойне.
Прямохождение сузило бедра, а значит, и родовые пути, в то время как головы младенцев увеличились. Смерть в родах сделалась основной опасностью для самок нашего вида. Женщины, рожавшие младенцев недоношенными, пока череп еще сравнительно невелик и мягок, имели больше шансов на выживание и производили на свет больше детей. Таким образом, естественный отбор начал поощрять преждевременные роды. На фоне других животных человеческие младенцы рождаются «недопеченными»: многие жизненно важные системы у них еще не развиты. Жеребенок вскоре после рождения готов бежать рысью, месячный котенок может расстаться с матерью и сам добывать себе пищу, а дитя человеческое еще много лет остается беспомощным, зависимым от старших, которые его кормят, защищают и обучают.
ЦЕНА РАЗУМА
Неестественное, нарушающее законы природы поведение попросту не могло бы осуществиться, его и запрещать нет смысла.
стр 499.
гл20
№пророчество Франкенштейна.поскольку вскоре мы сможем перестраивать также и свои желания, правильнее будет сформулировать :"Чего же мы хотим хотеть?"
Если этот вопрос вас не пугает - значит, вы просто ещё не задумывались над ним всерьёз.
Историю делали очень немногие, а все остальные тем временем пахали землю и таскали воду ведрами.
Отзывы