Loe raamatut: «Каїн»

Акт 1

Сцена 1

Країна поза раєм. Час – схід сонця. Адам, Єва, Каїн, Авель, Ада і Селла приносять жертву.

Адам

 
Боже! Премудрий, вічний, безконечний!
З тьми над безоднею створив ти світло
Над водами єдиним словом. Слава!..
Встає нам світло дня, Єгові слава!
 

Єва

 
Боже! ти дав імення дневі й одрізнив
Від ночі ранок, доти злиті вкупу;
Од хвилі хвилю одділив; назвав
Частину твору свого твердю. – Слава!
 

Авель

 
Боже! створив ти з елементів різних
Повітря, землю, океан, вогонь,
І вкупі з білим днем і темрявою ночі
Створінням дав життя, щоб утішались
І щоб тебе й твій світ любили. – Слава!
 

Ада

 
Боже одвічний! батьку всього світу!
Ти нам створив найкращії створіння,
Щоб їх любить над все, опріч над тебе.
Дай силу все любити! – Слава! слава!
 

Селла

 
О боже! ти – любов, творець, благословення,
І все-таки ти змія допустив,
Щоб він позбавив раю мого батька.
Рятуй нас від лихого. – Слава! слава!
 

Адам

 
Мій перший сину, Каїне, чого мовчиш?
 

Каїн

 
Що ж я скажу?
 

Адам

 
Молись.
 

Каїн

 
Хіба ви не молились?
 

Адам

 
Молились ми, і щиро.
 

Каїн

 
Як же! вголос.
Я чув.
 

Адам

 
І бог нас чув, я вірю в те.
 

Авель

 
Амінь.
 

Адам

 
А тільки ти, найстарший мій, мовчиш.