Роман засновано на реальних історичних подіях
Твір нагадає про забуті сторінки історії Америки ХХ століття. Не одну прийомну родину змінила Моллі за свої 17 років, але так і не знайшла по-справжньому рідних людей. Дівчині дивом вдалося уникнути в’язниці, вона отримала 50 годин примусових робіт і… опинилася на горищі старої Вівіан. Розбираючи речі разом зі старенькою, дівчина почула приголомшливу історію про «сирітський потяг». На ньому восьмирічна Вівіан разом з іншими безбатченками вирушила з Нью-Йорка на Середній Захід – до нового життя. Поневіряння і зраджені мрії, любов і відданість… Саме це мала почути Моллі, щоб знайти власну дорогу в житті. «Сирітський потяг» став для обох жінок символом мрії про родинне щастя. І Моллі здійснить цю мрію. Для старої Вівіан. І для себе теж.
Тепер я думаю, що це і є рай - місце в спогадах інших, де ми й далі живемо в найкращих своїх образах.
Й отак формується твоя особистість. Ти знаєш забагато, і це знання робить тебе недовірливим. Стаєш боязким і настороженим. Вираження емоцій втрачає свою природність, і доводиться їх вдавати. Прикидатися. Виказувати співчуття, коли не відчуваєш його. Й отак учишся губитися в натовпі, мати такий самий вигляд, як усі, хоча всередині почуваєшся зламаним.
Маєш навчитися брати те, чим люди хочуть поділитися
- Я можу відпустити минуле, без проблем. - Він піднімає вовняну ковдру, що впала на підлогу, й укриває Карміна. - Але я не хочу забувати все.
,,Чисті думки й добрі діла вкупі дають хороше життя."
Отзывы