Tsitaadid raamatust «Вічник»

Ким ти є зараз і що ти робиш зараз – лише се має сенс. А не те, ким ти був і що ти робив колись. Неважливе забувай, витісняй його з пам'яти важливим. І не суди людей. Душа людська дуже крихка. Пам'ятаймо про се, коли хочемо судити когось, коли одне чекаємо від людей, а дістаємо инше. Коли не розуміємо їх, коли не бачимо від них удячности.

Розумний стає позаду, щоб бачити все, що діється спереду. А дурний стає попереду, аби його всі бачили.

Хочу, аби ти звикся з сими уроками, як зі своїми п"ятьма пальцями:

1. Іди за світлом і сам неси світло.

2. Нічого не бійся. Ніщо і ніхто не може знищити твою безсмертну душу. І тому йди по життю вільно, чесно і спокійно.

3. Навчися радіти кожній подарованій тобі хвилині. Смійся обличчям і душею..

4. Принось радість іншим. Будь людяним.

5. Прощай усе і завжди. Прощай усіх і себе

Ким ти є зараз і що ти робиш зараз - лише се має сенс. А не те, ким ти був і що ти робив колись

Прийде час і ти не схочеш, не зможеш бути таким, як перше. Се може статися враз. І не треба сього боятися. Все змінюється в сьому світі. І людина теж. Змінюйся. Одягай нову сорочку на тіло. Одягай душу в нові шати. І не чекай для сього нового ранку чи понеділка. Ставай новою людиною вже.

Несли мене через чотири села крила, а коло неї м'якнули на віск і стікали до її білих, як гусята ніжок. Я брав у свої руки дороге личко, теж біле й матове, і холодив ним свій розпашілий вид.

Дивна природа жінки, яку безпам'яти любиш: коли тебе спалює жага, вона освіжає; коли на серці ледок - зігріває; коли всихає в сумнівах душа - вона наповнює її тихою ніжністю.

Я готовий згодитися з Платоном, що люблячі серця відшуковують одне в одному свою подібність, любов не є що инше, як спілка розділених часток однієї колись істоти.

Патріот - се той, котрий береже цілісність свого роду, виховує родину в порядності і національному дусі, береже в родючому і красивому стані землю, яку дали йому предки. Се -істинний патріот, живий стовп нації, а не той, хто лише збуджено плеще язиком про любов до Батьківщини.

..блажен, хто виховає в собі волю розуму і спокій душі. Се - щастя

Навчися і вмій чекати. І тоді переможеш усе. Навіть, якщо вже нічого чекати доброго, все одно - чекай. І коли вже не можеш робити, не прсто сиди і лежи, а - чекай. І навіть коли відходиш, - чекай. Чекай до прощального віддиху.

Немає в нас серед людей ні ворогів, ні друзів, але кожен з них - малий чи великий учитель, що, як придорожній стовп, направляє твій поступ