Maht 290 lehekülge
Людина (збірник)
Raamatust
Ольга Юліанівна Кобилянська «велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі» (Василь Земляк); «Пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький). Письменниця опрацювала в українській прозі нову тему: доля освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. В її творчій праці важливу роль відігравали особисті переживання і враження. Лейтмотив повісті «Людина» – зображення життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень: усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка.
- Хто ж буде дома їсти варити, наколи жiнка стане до уряду ходити?
"Ніхто із смертних не був цілком щасливий" (Фр. Шиллер).
Царство брехні панує, як ще ніколи дотепер. А правда відважується виповзати зі свого кутка не інакше, як закутана в привабливо-яскраві ганчірки...
Красу і взнеслість у природі можна ліпше відчути, як описати.
Кождий має свої погляди на такі речі, ... однак, як то кажуть: "і мудрому чоловікові не встид послухати поради..."
