Maht 280 lehekülgi
Повія
Raamatust
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву…
"З щастя та з горя скувалася доля"
"Ти ще не знаєш, що то за втіха ті книжки! Там цілий мир, вищий, кращий від сього, у якому ми барахтаємося мов свині в барлозі"
«Нащо господь бог так дав, що кому землi i не треба - в нього землi несходиме, а в кого її жменя, на ту жменю сотня ротiв роззявилася.»
«Всюди своє лихо, — думалося Прісьці, — та чужим людям воно за смішки».
Життя, що довга нива - поки перейдеш, і поколешся, і поріжежся на гострій стерні.
