Tsitaadid raamatust «Хіба ревуть воли, як ясла повні»
Не дай, боже, якого случаю — i вмре, не уведене в закон!.. Кинулась Оришка по сусiдах... Всяк дякує, сторониться... Ходить вона по хатi — сама не своя: свiтить сiдим волосом, ломить сухi руки... Мотрi вже й не хвалиться: вона й без того ледве дише. На той час лучились у селi перехожi москалi. Оришка до них: «Москалики-лебедики, охрестiм дитя!» Купила москалям кварту горiлки. Тодi один якось згодився. Москаль за кума, сама Оришка за куму. Понесли до батюшки. А панотець i собi: «Як його такого виродка в хрест уводити?!» «Боже мiй!.. що його робити
