Мартин Боруля

Іван Карпенко-Карий

МАРТИН БОРУЛЯ

Комедiя в 5 дiях

Дiєвi люде

Мартин Боруля

 – багатий шляхтич, чиншовик.

Палажка

 – його жiнка.

Марися

 – їх дочка.

Степан

 – син їх, канцелярист земського суду.

Гервасiй Гуляницький

– багатий шляхтич, чиновик.

Микола

 – його син, парубок.

Нацiєвський

 – регiстратор з ратушi.

Трандалєв

 – повiрений.

Протасiй Пеньонжка, Матвiй Дульський

 – чиновики.

Омелько, Трохим

 – наймити Борулi.

Гостi

.

ДIЯ ПЕРША

Кiмната в хатi Мартина Борулi. Дверi прямо i другi з правого боку. Грубка з лежанкою. Дерев’янi стiльцi, канапка i стiл, покритий бiлою скатеркою.

Ява I

За столом сидять Трандалєв, а з бокових дверей виходить Боруля з бумагою в руках.

Боруля.

 Нате, читайте!

(Дає бумагу)

. Читайте вiдцiля.

Трандалєв

.

(чита)

. По выслушании всех вышеизложенных обстоятельств и на основании представленных документов Дворянское депутатское собрание определяет: Мартына, Геннадиева сына, внука Матвея Карлова, правнука Гервасия Протасьева, Борулю з сыном Степаном, согласно 61 ст IX тома Свода законов о состояниях, издания 1857 года сопричислить к дворянскому его роду, признанно йому в дворянском достоинстве, по определению сего собрания, состоявшемуся 14 декабря 1801 года, со внесением во 2-ю часть дворянской родословной книги и дело сие с копиями, как настоящего определения, так равно и определения от 14-го декабря 1801 года представить на утверждение в Правительствующий Сенат, по Департаменту Герольдии.

Мартин.

 О!.. Виходить, я – не бидло i син мiй – не теля!.. I щоб пiсля цього Мартин Боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обiду? Та скорiще у мене на лисинi виросте таке волосся, як у їжака, нiж я йому подарую.

Трандалєв. Так, виходить, вiзьмемо на апеляцiю?

Мартин

.

(б’є кулаком по столу).

 На апеляцiю! Без�