Tsitaadid raamatust «Доводи розсудку»

Лестити і догоджати іншим, коли тобі не лестять і не догоджають, - не така вже й велика приємність.

Ніколи не можна сподіватися на чийсь добрий вплив, ніколи не можна знати, чи на довго його вистачить. Той, хто хоче бути щасливим, має бути твердим. ...Перше чого я бажаю всім, до кого добре ставлюсь — це твердість духу. Якщо [хтось] у падолисті своїх літ хоче бути чарівною і щасливою, нехай дбайливо оберігає свою твердість.

Коли він говорив, вона чула той самий голос, пізнавала ту саму душу

Вона покинула його, щоб догодити іншим, підкорившись доводам розсудку. А це вже безвілля й боягузтво.

Усе лихо поезій полягає в тому, що мало хто втішається нею безкарно, і що вона найбільше вражає нас саме в тому стані душі, коли не слід упиватися нею.