Любов і піраньї

Класифікація дівчат: коротка версія (за редакцією М. І. Кідрука та М. А. Ґонзалеса)Усіх дівчат можна умовно розділити на чотири групи: дуже розумні, розумні, звичайні дівчата і королеви на букву «Б», цебто блондинки чи секс-бомби. Зазвичай для того щоб визначити, який саме тип знаходиться переді мною, я починаю розказувати історію про відомого норвезького полярника Руала Амундсена, а саме про те, як той хоробрий чоловік підкорив Південний Полюс.Розумна дівчина в такому випадку, як правило, видасть щось на кшталт: «Руал Амундсен? Хм… Не чула про такого, але це дуже цікаво. Ти такий розумний! Розказуй далі!». З такою дівчиною дуже класно провести час, сходити в кіно, до театру, її приємно показати друзям.Звичайна дівчина на її місці скаже приблизно таке: «Південний Полюс було підкорено? Ти ба! Оце так!». З такою панянкою може бути цікаво, а може й ні. Якщо вона не володіє виразистою зовнішністю, навряд чи варто витрачати на неї свій час.«Королева» обмежиться експресивним зауваженням: «Південний Полюс?! Ги-ги! Я ще не була в цьому клубі». Цікаво з нею не буде ніколи. Це виключено. «Королеви» призначені для іншого. Скажімо, з нею можна походити попід ручку по вулиці, демонструючи її всім зустрічним, наче пуделя на виставці. Або ж… ну, не важливо. Ви й самі все знаєте.Дуже розумну дівчину спочатку вирахувати надто важко. Це найбільш небезпечний тип: з такими краще не зв’язуватися. Почувши історію про Руала Амундсена, вона підступно відповість так само, як і «королева»: «Південний Полюс?! Ги-ги!», хоча сама насправді може розказати вам не тільки про Руала Амундсена, а й про всіх його соратників і навіть про собак, які дійшли з ним до полюса. Про те, що вона дуже розумна, ви дізнаєтеся лиш через кілька років, погойдуючи на руках первенця-спиногриза і марно намагаючись розібратися, в якому місці свого життя припустилися фатальної помилки і повернули не туди.

Господи, чуваки, мене вкусила піранья! - зрештою пролопотів перпективний київський юрист. - Я...я в шоці!

Можливо, утікати від проблем і не є найкращим способом їхнього вирішення. Однак, що б там не казали, це далеко не найгірший варіант.

я не люблю подорожувати великими й галасливими компаніями, оскільки в такому випадку поїздка перетворюється на балаган, де кожен намагається гнути свою лінію. Окрім того, у великих групах завжди доводиться рівнятися на найслабшого, найменш підготовленого її учасника, і я з власного досвіду знаю, наскільки це звужує маршрут.

Ми самі створили безглузду систему, по якій, переконуємо себе, в погоні за примарними ідеалами мусимо шкрябатися вгору. Може, варто зупинитись і просто спробувати жити?

Події, які рік тому здавалися такими значущими, непомітно затерлися новими враженнями і втратили своє значення. Їх наче засипало піском. Зрідка, обертаючись назад, оглядаючись у минуле, я усвідомлюю, що вони більше не викликають жодних емоцій, окрім хіба іронічної посмішки.

«Ну невже це так важко, звертатися до людини на «ти»? — ще більше розізливсь я. — Я щоразу почуваю себе якимось старим пердуном!».

Я не жалкую ні про що. Я продовжую жити. Жити і йти вперед. Оступатись, падати й підводитись, але ніколи — не зупинятись.

Супроти мене на стільчику йорзав Ед, який вже більше року перебував, образно кажучи, «по той бік фронту» (цебто, був одружений).

...

— Над чим зараз працюєш? — знічев’я спитав Ед.

— Обдумую наступну книгу, — відказав я.

— Про Бразилію?

— Ага.

Я саме дописував «Подорож на Пуп Землі» і намірявся найближчим часом взятися за опис пригод у Пантаналі. То було все, чим я жив на той момент.

— І як?

— Нормально, — я посміхнувся, — зав’язка роману буде кумедна — шмарката трохи. Щоправда, поки що я не знаю, як його закінчити.

— Поки допишеш, придумаєш. Або життя саме підкаже.

— А що у тебе? — так само індиферентно поцікавився я. — Які плани?

— Треба купити молока, дружина просила, — почухавшись, сказав Ед. А тоді додав: — Ну, мені вже час іти.

Я сидів у рівненському кафе і мимохідь роздумував про те, що наступної зими треба буде знову звалити кудись у південну півкулю. Типу, полетіти у вирій. Якдалі від темряви, морозу і колючого вітру.