Обмежена уява для художника - це смертельний вирок його творчості. Такі стають вчителями, але не здатні створити власний шедевр.
Технологічний прогрес працює над тим, щоб було зручно всередині будівлі, але не передбачує зовнішнє середовище, в яке все тяжче й тяжче виходити.
Я не буду забирати своїх слів назад. В той момент я сказала те, що відчувала.
Головне не знання, а розуміння.
Знаєте, є такі дівчата, які трахаються з ким попало і їх називають шалавами. А є такі, що скільки б чоловіків у них не було, їх будуть все одно поважати і любити.
От вона - усталеність думки про особистість. Хтось колись вас скаже щось негативне про людину і ви, зустрівшись з нею, не звертаєте увагу на її плюси. Тому що ви вже запрограмовані кимось на негатив. Особливо актуальна запрограмованість на страх - перед керівництвом, викладачем, вчителем.
А щоб чогось досягти, потрібно не тільки багато працювати, а ще й відчувати потрібність того, що ти робиш.
Вони з нею такі різні. Якби у кожної вдалося те, чого бажали, вони ніколи б не зустрілися тут. Ніколи б не випили разом вина. Такі різні, але об’єднані спільною самотністю та біллю всередині. Може вони ніколи не порозмовляють про відомих художників, як того хотіла б Тася. Чи про чоловіків та стосунки, як того хотіла Світлана Анатоліївна. Та вони все одно вип’ють разом. І помовчать разом, думаючи кожен про своє.