Похоже, все в этом мире можно делать нежно – любить, дружить, привязываться… А еще наказывать, заставлять страдать и даже… убивать. Все зависит только от твоего желания. И от того, какая у тебя душа. И от того, есть ли она у тебя вообще… Об этом и говорит в своих новеллах Ирэн Роздобудько. О чем они? Ответ очень простой – они о жизни. О той жизни, которую мы сами себе выбираем: или идем на костер, или всеми силами добиваемся правды, или молчим, сцепив зубы, или… убиваем. Нежно.
***
Усе те, що ми робимо для чоловіків, потім нам же і вилазить боком, бо в такий спосіб ми їм підкреслюємо, що вони ні на що не спроможні самі.***
Думка і уява має силу. Ти її з часом починаєш приймати за реальність, починаєш у неї вірити. Думки в такий спосіб оживають.***
Кажуть же люди, що першу дружину чоловіку дає Бог, другу - люди, а третю - біс.***
Найкраща людська доброта - це та, яку ти отримуєш і не помічаєш, яку тобі дають так, що ти навіть сам спочатку не розумієш, що то був вияв любові до тебе.***
Вбрання, яке ми вдягаємо для друзів, дуже відрізняється від того, яке ми знімаємо для мужчин, яких ми любимо.
Понравились несколько пронизывающих душу рассказов: о Марко Вовчок, о княгине из Немирова, о нежной любви … но некоторые рассказы как-то не вписались в сборник, на мой взгляд, видимо современность и интернет несколько замысловаты для привычных исторических очерков, которые ближе и понятнее
Отзывы 1